ТЕЗОЛАТ - жидкая теплоизоляция

Бабіч Тетяна, Сморгунова Катерина
ЗОСШ №112, м.Дніпропетровськ, 11 клас, 2013 р.

Тоненька плівка – великий плюс у збереженні тепла.
Відомо, що в останні декілька років однією із головних проблем, що постали перед усією країною, є проблема тепла в наших оселях. Особливо гостро це стосується будинків старої забудови, так званих «хрущовок», а також адміністративних будівель, вік яких становить 30-50 років, коли головним гаслом було – «будувати швидко».
Наша школа збудована у 1975 році за три місяці за так званим «кримським варіантом», повною мірою відчуває на собі усі перепади температури та недоліки теплопостачання з якими ми зустрічаємося кожну зиму.
Будівля школи збудована з залізобетонних конструкцій, при цьому одна стіна – це суцільні вікна. Відомо, що найбільші втрати тепла йдуть через вікна, при цьому крізь раму втрачається приблизно 20%, а крізь скло — до 80%.
Заміна вікон з дерев’яними рамами на сучасні пластикові – це частковій вихід із положення, при цьому чим більша камерність вікон, тим краще теплоізоляція, але, з іншої сторони, це більш висока вартість самих вікон.
Ми спробували виявити як можна зменшити втрати тепла в приміщенні, і при цьому витрати на збереження тепла повинні бути: — невеликими;
- матеріали мають бути легкодоступні;
- робота має бути не важкою, тобто може бути виконана навіть самими учнями школи.

Для одного класу нам необхідні були три комплекти для утеплення, тому що розмір одного вікна 1,90 х 2,80 м, а розмір плівки 2 х 3 м. Вартість утеплення для класу склала 20 х 3=60 грн. Оскільки до комплекту входить двосторонній скотч, то приклейку плівки до віконних рам змогли здійснити учні старших класів.
Нам залишилось з’ясувати: наскільки ефективним є подібне утеплення.
Опис об’єкту досліду
Для експерименту з утеплення вікон ми обрали три класи, розташовані на одному поверсі, при цьому всі класні кімнати не мали відкритих стін. В кабінетах, що брали участь у експерименті, були різні за теплопровідністю вікна: в кабінеті №32 — однокамерні пластикові вікна, в кабінеті №33 – дерев’яні рами з подвійним склом, додатково затягнуті теплоізоляційною плівкою, в кабінеті №37 — дерев’яні рами з подвійним склом.
Хід експерименту
На протязі всього листопада місяця, коли температури були близько 0 — +5 градусів за Цельсієм, була проведена синхронізація показників термометрів в класах. При цьому вікна ще не були затягнуті плівкою. Виміри температур проводились зранку до початку занять, паралельно проводились виміри температур повітря і знімались показники температур води на вході і на зворотному витоку за показами теплового лічильника.
30 листопада ми затягнули вікна плівкою в кабінеті №33 і з третього грудня почали контрольні виміри. Результати вимірів температури наведені на графіку.

Мал. 2. Результати вимірів температури.

Як видно з графіку, після другого дня спостережень виявилась стійка різниця в температурі в класах з дерев’яними рамами, і вона практично не відстежувалася між кабінетами №32 та №33, тобто з пластиковими вікнами та дерев’яними, затягнутими плівкою.
Крім того, в кабінеті №33 досить сильно підвищувалась температура на протязі дня, це почали помічати усі учні, які приходили сюди на урок. З 10 грудня ми почали виміряти температуру в кінці учбового дня. Виявилось, що всі дні наприкінці учбових годин утворювалась стійка різниця в показах термометрів (порівняно до початку дня), причому температура в класі з пластиковими вікнами була вищою тільки одного дня, коли у вікна дув дуже сильний вітер. Це підтвердило те, що теплоізоляційна плівка не тільки не пропускає холод ззовні, а й не випускає тепло із кімнат.
Вже під час експерименту, 18 грудня, коли температура повітря суттєво впала, в одному з кутових класів школи, що мали пластикові вікна, їх також затягнули плівкою. Цікавості заради, ми вимірювали температуру і в цьому класі також, але до графіка виміри не заносили, бо ряд спостережень дуже короткий. З’ясувалося, що в цьому кабінеті температура була на 1-2°С вище, ніж у класі з пластиковими вікнами без плівки.
Результати досліду
В результаті проведеного досліду були отримані наступні результати:
1 – утеплення вікон з дерев’яними рамами одним шаром плівки дає майже такий температурний ефект, як і заміна вікон на пластикові; підвищення температури становить в середньому 2°;
2 – утеплення пластикових вікон одним шаром плівки дає підвищення температури в приміщенні становить також 2°;
3 – наприкінці учбового дня різниця в температурі між утепленими вікнами та контрольними становила до 4-5°С і ця різниця була стабільною у всі дні спостережень, тобто плівка не тільки не «впускає» холод, а й не «випускає» тепло;
4 – теплоізоляційна плівка може стати альтернативою пластиковим вікнам або ж може використовуватись в зимовий час для створення додаткового теплоізоляційного шару як на старих дерев’яних, так і на однокамерних пластикових вікнах;
5 — вартість утеплення для однієї класної кімнати становить лише 60 гривень, а робота може бути виконана навіть учнями старших класів